Колись для малого сина я придумала часожерів – хитрих нишпорок, що крадуть час і живляться ним. Вони підступно крадуть потрошки, щоб одразу ніхто не помітив: «тут хвилинка, там хвилинка – так збирається годинка, раз годинка, та ще й два – назбиралася доба».
Ми його втрачаємо!
1. «Ще трошки!». Найменш помітна щілинка, через яку втікає море часу. Ще п’ять хвилин поспати. Ще трішки посерфити соцмережі. Ще пів годинки подивитися серіал. Ще на секундочку зазирнути в месенджер. Зрештою всі ці «секундочки» перетворюються на години, дні, тижні.
2. Відкладання на потім або на завтра. Ти ж у курсі, що завтра ніколи не настає? Жодні «потім» та «іншим разом» ніколи не прийдуть. «Завтра» піде дощ – і ти весь день просидиш удома. «Потім» завітає хтось із друзів – і ти не встигнеш завершити важливу справу.
3. Незавершені справи. Вони висять над душею, вони муляють там, де зазвичай знаходиться совість, забирають купу душевних сил і часу на переживання тяжких дум. Тут два варіанти: або завершити справу, або чесно вирішити, що ти не будеш її завершувати, і на тому заспокоїтися.
Прокрастинація – те саме відкладання під виглядом інших справ: треба писати курсову, але я краще піду посуд помию. Ніби однаково робиш щось важливе, але зовсім не те, що дійсно потрібно.
Є ще й суто психофізіологічний момент – невміння відчувати час. Коли людина не може відчувати проміжки часу, для неї десять хвилин і пів години за відчуттями приблизно однакові. Щоб перевірити, чи не належиш ти до таких людей, пропоную простенький тест.
Тобі знадобиться помічник із таймером. Попроси його/її задавати на таймері різні проміжки часу: одну, три, п’ять, десять і п’ятнадцять хвилин. Помічник каже: «Почали!» – і вмикає таймер. Коли час вичерпається, перевір, чи збіглося твоє відчуття з реальним показником таймера. Тест варто робити у двох варіантах: коли просто сидиш та чекаєш сигналу і коли ти чимось зайнятий(-а), наприклад, читаєш книжку. Зверни увагу, в яких випадках час ніби вповільнюється, а в яких минає надто швидко.
Якщо твої відчуття більш-менш сходяться з таймером (більше половини збігів), усе добре, і тобі варто звернути увагу на вміння планувати справи. Якщо розбіжності відчутні, варто частіше користуватися таймером у роботі.
Щоб зрозуміти, де взяти час, варто спочатку побачити, куди він утікає. Для цього теж є проста вправа. Візьми аркуш паперу і протягом дня занотовуй усе, що робиш, вказуючи час, витрачений на ту чи іншу справу. Ти робиш це для себе, тому будь чесним(-ою) і записуй усе, навіть пошуки ключів і визирання у вікно. І так аж поки не вкладешся спати. На ранок матимеш приблизну картину часових витрат. Як тобі результат? Чи можна щось скоротити або взагалі прибрати? Що можна додати? Що поміняти?
Якщо не любиш паперові записи, спробуй застосунки для смартфонів. Наприклад, «Timely» (підходить для «iOS») або «RescueTime» (підходить для ПК, «Android», «Apple»). Ці додатки допоможуть визначити час, який іде на ту чи іншу справу, та обчислити, скільки часу ти насправді потребуєш на виконання завдань.
Що ще важливо знати й практикувати, щоб час не розпорошувався на незрозумілі справи? Усвідомлювати, що саме ти зараз робиш і навіщо. Коли ти починаєш якусь справу або вже її робиш, став собі три питання:
Згодом можна додати ще одне питання: «Які переваги отримає від цього світ навколо мене?».
Усвідомлені дії – це те, що допоможе поступово позбутися і прокрастинації, і «ще п’яти хвилиночок», і звички відкладати «на завтра» ще одну справу. А за умови, що новий навчальний рік почнеться дуже скоро, звичка діяти свідомо стане в пригоді, як ніколи.
Спланувати свої справи, увімкнути нагадування, розставити пріоритети й позначати вже виконане можна в паперовому записнику або в смартфоні.
Програма «Timelogger», окрім звичайного планувальника, має ще й наочну складову у вигляді діаграм і графіків. За її допомогою ти зможеш дізнатися продуктивність своєї роботи протягом дня і наскільки раціональні твої часові витрати.
«Doo – Get Things Done» – ще один помічник у плануванні. У твоєму розпорядженні можливість створювати різноманітні картки зі списками й примітками.
До речі, про навчання: ось тобі кілька практичних порад, як не піддатися прокрастинації і часожерам, від арткоучки та експертки з роботи із самосаботажем і планування Ульяни Мірошниченко.
Зупинись і спитай себе, до чого твоя прокрастинація хоче привернути твою увагу? Як ти можеш у найкращий спосіб утілити свій потенціал, знання, вміння, навички?
Визнач, що саме потрібно зробити і які будуть наслідки, якщо цього не зробити, що буде через твою бездіяльність.
Визнач, які можливості перед тобою відкриються, коли ти закінчиш зі своїми справами, який буде результат і як ти зможеш його використовувати надалі.
В першу чергу виконуй справи з першої групи. Їх має бути не більше двох на день. Якщо кожного дня виконувати дві важливі термінові справи, загальний рівень прокрастинації знизиться.
Потім переходь до важливих нетермінових справ. Їх може бути більше, скажімо, від чотирьох до семи. Їх виконання суттєве для тебе, але при цьому вони ще не досягли максимальної точки реалізації.
Делегуй справи. Якщо розумієш, що якусь справу краще довірити іншій людині й вона з нею впорається швидше, знайди таку людину. Таким чином звільниш час для власних важливих справ.
Якщо ти почав(-ла) важливу й термінову справу, то виконуй тільки її. Прибери все, що може відволікати, і дій.
Бажання зробити краще, а потім ще краще, не приведе до бажаного результату. Завжди хотітиметься щось удосконалити, переробити, замінити. Якщо є зайвий вільний час, звісно, можеш спробувати, але направду краще зробити один раз і вчасно, ніж сто разів потім і майже ідеально.
Завжди знайдеться хтось, хто запропонує щось більш цікаве, ніж сидіння над підручниками. Навчися казати їм «ні», зберігай у пріоритеті власні завдання та плани. Погодься: набагато краще проводити час із друзями, знаючи, що всю домашку виконано, ніж відчувати, як вона висить над душею і заважає розслабитися.
Кожен із нас може писати книги з відмазок і пояснень, чому ми щось не зробили, відклали, дотягнули до останнього. Замість того, щоб придумувати черговий креатив на цю тему, спрямуй свої зусилля на завдання.
Найменший крок, найкрихітніше зусилля – це вже твій успіх. Можливо, одна маленька дія (наприклад, наважитися почати справу) непомітна, а ось чотири дії (наважитися, дістати підручник, прочитати параграф, зробити конспект) – це вже процес, що веде до мети.
бізнес
Бізнес компаньйон
компаньйон
журнал
гривня
курс
долар
девальвація
економіка
Тернопіль
тернопільські новини
валюта
форекс
інвестор
світовий ринок
каталог
підприємства
магазини
час
тайм
менеджмент
Вибрано елементів :
Перетягніть файли сюди, щоб завантажити
або
Максимальний розмір файлу : 50 Мб
Вибрані елементи