Тернополянин, студент ТНПУ, розповів яке життя та побут українців у Польщі, та чим заробітки відрізняються від українських.
— Уперше поїхав у Польщу 2014-го, коли вчився в Тернопільському педагогічному університеті, — розповідає 25-річний Олександр Титжинський із Теребовлі Тернопільської області. Хотів підзаробити. Знайшов через посередників роботу в місті Кутно, між Лодзем і Варшавою. Роботодавці запитали, що вмію. Сказав перше, що спало на думку — “малярем”.
Місяць фарбував стіни у хостелах для українців на м’ясокомбінаті. Жив там же. Годували. Давали м’ясо і продукти, які виготовляли на тому ж комбінаті. Привіз додому 600 доларів. Зараз Олександр має “карту поляка”, знає польську мову. Разом із дівчиною, 21-річною Іриною Ковалишин, живе у Кракові.
— Наступного разу поїхав, коли Ірина вступила в університет у Кракові. Домовився про роботу ще в Україні, але роботодавець підвів.
Роздрукував своє резюме і роздавав по магазинах, закладах харчування. Шукав оголошення на сайтах. Але щоб швидко знайти роботу, звернувся до посередників. За вакансію заплатив 1200 гривень. Заливав бетон на будівництві у центрі Кракова за 60 гривень на годину.
— За місяць подзвонили по резюме, яке розносив. Запрошував поляк Бартек. У нього своя фірма з виготовлення ланцюгів, кілець та карабінів із дроту.
Працював у нього ввечері, після будівництва, зарплату отримував щодня, після виконаної роботи. Умови були значно кращі, ніж на будівництві.
Сидів у теплі, мав час спілкуватися з іншими працівниками та й із Бартеком, випити кави.
Потім ще раз повернувся до Польщі, працював у супермаркеті. Бартек помітив мене там і знову забрав до себе.
Із дівчиною винайняли квартиру- “кавалерку” за 10 тисяч гривень. Симпатичне помешкання в будинку, якому 15 років. Далекувато від центру Кракова, але з хорошим сполученням громадського транспорту. Будинком опікується тутешнє ОСББ — спільнота власників квартир, які за свій кошт обслуговують і ремонтують його. Торік у нас оновили балкони за кошти, які сплачуємо до об’єднання. Всім будинком сортуємо сміття. Складаємо окремо картон, пластик, скло. Є ще контейнер на органічні відходи. Із сортуванням у мене проблем немає, бо вдома батьки також сортують. Але тримати вдома чотири контейнери для сміття не дуже зручно. Якщо хтось із жителів викидає пакет змішаних відходів — будинок штрафують. Щоб не розглядати сміття й не шукати винних, штраф ділять на усіх мешканців. Але такі ситуації рідко трапляються.
Двічі вступав в університети. Магістратуру закінчив в Ягелонському, а потім ще пішов учитися на юдаїстику.
Працював бізнес-аналітиком на контракті, де студентам більше платили. Та й проїзд у громадському транспорті був удвічі дешевший.
Зараз працюю у великій американській консалтинговій корпорації. У мої обов’язки входить аналіз, сортування та блокування інформації, якщо вона не відповідає поглядам компанії. Співробітники — переважно мої ровесники. Умови хороші. Починаючи від паркінгу, який пильнують, завершуючи баром, який постійно поповнюється за рахунок компанії. Там є кава, сендвічі, солодощі, крекери, снеки й багато інших смаколиків. Отримую понад 18 тисяч гривень.
Іра працює в контакт-центрі польської фірми. У неї ті ж умови праці. Великі польські й міжнародні компанії намагаються створити працівникам хороші умови, дотримуються корпоративної етики, платять добре. Бо лише так можна втримати спеціаліста.
Часто подорожуємо. У вересні були в Німеччині. У жовтні — у Словаччині. Не плануємо, а спонтанно вирішуємо, куди хочемо поїхати.
бізнес
Бізнес компаньйон
компаньйон
журнал
гривня
курс
долар
девальвація
економіка
Тернопіль
тернопільські новини
валюта
форекс
інвестор
світовий ринок
каталог
підприємства
магазини
будні
заробітки
студент
українець
Польща
Вибрано елементів :
Перетягніть файли сюди, щоб завантажити
або
Максимальний розмір файлу : 50 Мб
Вибрані елементи