Я, як і всі інші, зараз живу в цій новій тимчасовій реальності соціального дистанціювання. Як і всі, я сподіваюся на швидке завершення коронавірусної пандемії і відновлення нормального соціального життя без дистанціювання.
Як і всі, я також спостерігав за тим, як спочатку туалетний папір з медичними масками для обличчя, а потім продукти харчування швидко розкуповували ті, ким керував страх перед невідомим. Невідомість може лякати.
Але як віруючі християни ми не керуємося невідомим. У нас є обіцянки, дані нам незмінним Богом, Який не може говорити неправиво. Ми повинні бути сповнені віри, а не сумнівів.
Якщо Біблія містить відповіді на всі випадки життя, а я в це вірю, то чого тоді вона вчить нас про віру під час карантину?
По-перше, хочу нагадати, що сказано в псалмі 36:25: «Молодим був я і вже постарівся, але не бачив покинутого праведника і його нащадків, які просили б хліба. …»
Псалмоспівець написав це тоді, а я нагадую вам сьогодні: Бог завжди піклується про Свій народ. Не бійтеся і не запасайтеся. Вірте і благословляйте. Адже Бог завжди вірний.
Як я вже сказав, у Біблії є відповіді на всі випадки. І коли справа доходить до карантину, нестачі їжі і того, як ми повинні реагувати на це, то Біблія насправді дає нам прямі вказівки.
Давайте зрозуміємо один урок на прикладі з Біблії про групу людей, які перебувають на карантині. У 7-му розділі 4-й Книги Царств ми бачимо чотирьох прокажених, які були відправлені на карантин; вони вважали, що помруть, тому увійшли в табір свого ворога. Вони, як і багато хто з нас сьогодні, спочатку зі страхом відреагували на свою ситуацію. Але продовжмо читати про те, що сталося далі.
Як же ті прокажені прийшли до краю табору, увійшли вони в один намет і, наївшись та напившись, набрали срібла, золота й одежі та й вийшли те поховати. Потім повернулись, увійшли в Другий намет і там набрали й вийшли, щоб сховати.
Далі ж кажуть один одному: “Не так ми зробимо! Цей день – день доброї новини. Коли мовчатимемо й чекатимемо, поки розвидниться, нас покарають. Ходімо зараз же й сповістімо про це в царському палаці.”
Коли ці люди знайшли вдосталь усього, то спочатку вони наїлися, напилися і збиралися приховати ще для себе. Але потім вони сказали один одному: « Цей день – день доброї новини.»
Сьогодні день доброї новини. І ми знаємо Добру Новину. Тримаємо ми її при собі? Чи вирішимо діяти так як тих четверо біблійних персонажів?
Не слід запасатися їжею чи іншими предметами через страх, значно потрібніше – ділитися з іншими доброю новиною про те, що Бог не залишить. Важливо, чи будемо ми проголошувати словами і вчинками «Цей день – день радісної звістки», чи будемо мовчати?
Адаптація Тетяни Трачук
бізнес
Бізнес компаньйон
компаньйон
журнал
гривня
курс
долар
девальвація
економіка
Тернопіль
тернопільські новини
валюта
форекс
інвестор
світовий ринок
каталог
підприємства
магазини
віра
карантин
Вибрано елементів :
Перетягніть файли сюди, щоб завантажити
або
Максимальний розмір файлу : 50 Мб
Вибрані елементи